- гніздюк
- —————————————————————————————гніздю́кіменник чоловічого роду, істотакозак, що осів на одному місці і веде спосіб життя хліборобаіст., зневажл.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
гніздюк — а/, ч., іст., зневажл. Козак, що осів на одному місці та має власне господарство … Український тлумачний словник